четвер, 26 липня 2012 р.

Регулювання насосної станції

Недавно проводив деякі ремонтні роботи в системі водопостачання свого будинку. Вийшов з ладу бойлер нагріву води (потік бак), а також потребував заміни бак-гідроакумулятор насосної станції. Після заміни вищеназваних компонентів системи довелось по-новому налаштовувати насосну станцію. Тут я подумав, що мої знання і навички в цій області можуть згодитись вам, шановні читиачі, і вирішив поділитись.


Отже, що входить в поняття регулювання насосної станції? Це регулювання трьох основних параметрів:

  1. Встановлення тиску повітря в гідроакумуляторі.
  2. Встановлення верхньої межі тиску (тиск вимкнення насоса).
  3. Встановлення нижньої межі тиску (тиск ввімкнення насоса).

Прошу звернути увагу, що порядок робіт повинен бути саме такий, як вказано вище. Думаю, необхідно почати з того, в яких межах мають виставлятись ці тиски. Спочатку хочу сказати, що всі насосні станції продаються із заводськими налаштуваннями:

  1. Тиск повітря в гідроакумуляторі 1,5 бар.
  2. Верхня межа тиску (тиск вимкнення насоса) 2,5-3,0 бар.
  3. Нижня межа тиску (тиск ввімкнення насоса) 1,5-1,8 бар.

Нагадаю: 1 бар = 100 кПа = 0,1 МПа = 0,98 атм = 0,98 кгс/см кв.

Буває так, що встановлені заводом значення не влаштовують, або потребують коригування після ремонту чи ще якихось маніпуляцій, як у моєму випадку.

Тож за що відповідають названі величини і як вони пов'язані між собою? Тиск повітря на грушу-мембрану в гідроакумуляторі створюється для того, щоб гідроакумулятор міг з тиском видавати накопичену в ньому воду. Саме тому його рекомендується встановлювати на 10% нижче межі включення насоса, щоб в баку залишалось трохи води - це продовжить строк служби гумової груші-мембрани. Нижня межа тиску - тиск при якому буде вмикатись насос - мінімальний тиск в системі водопостачання. Нижче 1,2 бар ставити не рекомендую, бо тоді напір з водорозбірних кранів чи сітки душа буде заслабкий. Верхня межа - максимальний тиск в системі, при якому насос вимикається, повністю наповнивши систему до заданої межі. Ну тут до 4 бар, вище вже дуже важко накачати насосу, та й для обладнання (бойлер наприклад), підключеного в систему краще на перегинати палку. Слід ще сказати, що чим більша різниця між верхньою і нижньою межами тисків - тим рідше вмикатиметься насос і тим довше він буде працювати в межех одного циклу підвищення тиску в системі, що сприятиме подовженню строку служби самого відцетрового насоса (адже найбільший знос відбувається при пуску насоса). Але при цьому ви будете відчувати значне циклічне коливання тиску в системі, що може бути не дуже комфортно. Тому цей діапазон дещо звужують, скажімо, до 1,0-1,5 бара. Є ще один цікавий спосіб досягнути більш сталого тиску практично без коливань - встановлення редуктора тиску, але про це мова піде в нових статтях, коли буду його собі ставити (він вже куплений).



Ми поговорили про те, які параметри будемо встановлювати. Тепер розглянемо, як це все реалізувати. Ну, з баком-гідроакумулятором - зрозуміло - нам в пригоді стане автомобільний компресор з манометром. А от із тисками ввімкнення та вимкнення дещо складніше. Тут регулювання здійснюється з допомогою реле тиску, яке йде в комплекті станції. Якщо зняти кришку реле, то ми побачимо дві пружини з регулюючимии гайками - більшу (на фото поз. 1) і меншу (на фото поз. 2). Більша (1) відповідає за верхню межу тиску - закручуючи її (поворот за годинниковою стрілкою) ми збільшуємо тиск вимикання, а попускаючи - зменшуємо. Для регулювання підключаємо насосну станцію в мережу водопостачання і подаємо напругу. Насос запуститься і буде нарощувати тиск в системі і паралельно наповнювати гідроакумулятор. При досягненні тиску, значення якого ми встановлюємо положенням гайки на тарілці більшої пружини, насос вимкнеться. Заданий тиск в досягнутий. Тепер відкриваємо найближчий водорозбірний кран (навіщо далеко бігати) і починаємо стравлювати тиск води. При досягненні нижньої межі тиску (тиску ввімкнення насоса) насос автоматично запуститься і знову почне нагнітати тиск. Якщо ми хочемо змінити нижню межу тиску, нам треба закручувати гайку на тарілці меншої (2) пружини (зниження нижньої межі тиску) або відкручувати (збільшення нижньої межі тиску, або тиску ввімкнення насоса). Фактично, менша пружина (2) регулює ширину діапазону між нижньою і верхньою межами тисків у системі водопостачання (діапазон розширюється при закручуванні і звужується при відкручуванні). Закриваючи водорозбірний кран ми даємо змогу насосу створити необхідний тиск і вимкнутись, а відкриваючи - досягаємо моменту ввімкнення при падінні тиску в системі водопостачання. Так ми перевіряємо, на які тиски відрегулювали насосну станцію і при необхідності коригуємо.

От і все стосовно цієї теми. Воно на перший погляд багато інформації, але при розумінні суті процесу все стає на свої місця і робиться за 10 хвилин. Дякую за увагу. До зустрічі!

Немає коментарів:

Дописати коментар